Терапія

Інтерференцтерапія і її роль в реабілітаційному процесі

Інтерференцтерапія і її роль в реабілітаційному процесі
Інтерференцтерапія — метод лікування із застосуванням інтерференційних струмів (змінних струмів звукової частоти), які утворюються в результаті поєднання двох і більше струмів з однаковою амплітудою і близьким значенням частоти.

Термін «інтерференція» позначає накладення, і взаємне збільшення або зменшення амплітуди двох і більше хвиль при їх перетині і накладення друг на друга.

Дана методика терапії була розроблена німецьким ученим Гансом Немек в 1949 році. Токи Немек — змінні струми, які утворюються в процесі інтерференції.

Терапевтичний ефект процедури

Лікувальний ефект Інтерференцтерапія полягає в поліпшенні кровотоку. Завдяки процедурі поліпшується мікроциркуляція, нормалізується тонус великих і дрібних судин. Також формуються обхідні шляхи кровотоку (колатералі), які здійснюють відтік і приплив крові в разі тромбозу основного судини. Процедура сприяє зниженню активності симпатичної ланки нервової системи і посиленого вироблення вазоактивних речовин.

Токи надають масажний ефект за рахунок стимуляції м’язових скорочень у внутрішніх органах, і як наслідок відбувається поліпшення лімфообігу і периферичного кровообігу. В результаті такого впливу підвищується температура в місці впливу, тканини насичуються киснем, припиняється аноксемія, з тканин виводяться токсичні продукти обміну речовин, стимулюється активна робота ретикуло-ендотеліальної системи.

ХОРОШI НОВИНИ:

Процедура сприяє зсуву водневого показника кислотності тканин (рН) в лужну сторону, таким чином, зменшуючи

Інтерференцтерапія і її роль в реабілітаційному процесі
запальні процеси.

Низькочастотні струми створюють збудження в нервово-м’язових структурах, струми з частотою від 50 Гц до 100 Гц роблять позитивний в оздействіе на клітинне харчування тканин, кровообіг, підвищують тонус м’язів.

Інтерференцтерапія здатна надавати болезаспокійливий, міорелаксуючий ефект, стабілізувати роботу вегетативної нервової системи і знімати набряклість периневральних тканин.

Існує думка про бактеріостатичну, бактерицидну і трофіки-Регенераторна дії методики реабілітації.

Показання і протипоказання до застосування методу

Найбільшу ефективність інтерференцтерапія має при лікуванні захворювань нервової системи:

  • Виразкової хвороби шлунку.
  • хвороби Рейно.
  • вегетативної дисфункції.
    Інтерференцтерапія і її роль в реабілітаційному процесі
  • вібраційної хвороби.
  • гангліоневріта.
  • каузалгіі.
  • миелопатии.
  • невралгії трійчастого і язикоглоткового нерва.
  • неврастенії.
  • неврит лицьового нерва, травматичного невриту.
  • неврологічних наслідків остеохондрозу.
  • наслідків черепно-мозкових травм.
  • токсичної полінейропатії, діабетичної полінейропатії.
  • тунельного синдрому.
  • фантомних болів.
  • енурезу.

Крім цього інтерференцтерапія застосовується в лікуванні таких захворювань:

ДОБРI НОВИНИ

  • бол езней і травм опорно-рухового апарату (розрив зв’язок, переломи, удари, артрит, артроз, остеоходропатія, контрактура суглобів).
  • захворювань шлунково-кишкового тракту (гастрит, коліт, дискінезія).
  • хвороб серця і судин (гіпертензія, венозна недостатність).
  • запальних захворювань придатків матки.
  • запалень органів малого таза (простатит, сальпінгіт, метроендометрит, оофорит).
  • окремих шкірних захворювань.

інтерференцтерапія не рекомендоване проводити при наявності таких факторів:

  • імплантований кардіостимулятор.
  • схильність до кровотеч.
  • епілепсія.
  • наявність злоякісних новоутворень, онкологічні захворювання.
  • глаукома .
  • гострі запальні стани.
  • дефекти шкірних покривів в місці впливу.
  • туберкульоз.
  • гострі інфекційні захворювання.
  • не зафіксовані внутрісуглобні переломи.
  • лихоманка.
  • сечокам’яна хвороба.
  • тромбофлебіт.
  • погана згортання крові.
  • жовчокам’яна хвороба.
  • розсіяний склероз. / l i
  • хвороба Паркінсона.
  • вагітність.

Техніка та особливості проведення процедури

Процедура Інтерференцтерапія полягає в застосуванні змінних струмів середньої частоти , які проникають в тканини, викликають роздратування глибинних рецепторів.

Використовуються два і більше струму, які перехрещуються на зоні патологічного вогнища. Один з струмів має частоту 5000 Гц, частота інших струмів варіюється між 3000 Гц і 5000 Гц, при перетині їх відбувається формування нового низькочастотного змінного струму, який має частоту від 0 до 100 Гц. Пацієнт відчуває вібрацію, «биття» в місці впливу, проте неприємні відчуття відсутні.

Інтерференцтерапія і її роль в реабілітаційному процесі
При проведенні процедури пацієнт займає лежаче або сидяче положення. Струм підводиться за допомогою 2-3 пар незалежних електродів, що йдуть від різних генераторів. Їх розміщують таким чином, щоб струми були перехрещені в області необхідного впливу. Найчастіше електроди розміщують в одній площині, рідше — на різних сторонах тіла.

Також існує кінетичний спосіб Інтерференцтерапія: по тілу пацієнта переміщують 2 з 4 використовуваних електродів, надаючи вплив на більш широку площу шкірних покривів.

Сила струму досягає 30-50мА. Необхідно дозувати залежно від відчуттів, які долають пацієнтом — вони повинні коливатися від відчуття легкої вібрації, і досягати легких больових відчуттів в зоні впливу. Це дозволяє уникнути звикання до інтенсивності впливу.

При Інтерференцтерапія використовують кілька видів струму:

  • струм частотою 100 Гц проявляє спазмолітичну, знеболювальну дію, підвищує тонус парасимпатичної нервової системи.
  • струм частотою 25 Гц має нейроміостімулірующее вплив.
  • ток від 1 до 5 Гц підвищує симпатичний тонус, скорочує м’язи, збуджує вегетативні нервові волокна.

при гострих формах захворювання застосовується слабкий струм, а при хронічних хворобах кращий її ток більшої сили. Інтенсивність болю визначає необхідну силу струму: при сильних болях потрібне застосування слабкого струму.

Рекомендовано щоденне (або через день) проведення процедури. Один курс передбачає 10-15 процедур, повторний курс проводиться через 15 днів після закінчення першого. При хронічних захворюваннях сеанс триває від 20 до 30 хвилин, при гострих фазах — від 5 до 15 хвилин.

Оцінити статтю
[Усього: 0 Середній: 0]

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

САМЫЕ ИНТЕРЕСНЫЕ НОВОСТИ ЗА СЕГОДНЯ!

Схожі статті

Іпотерапія — лікування і реабілітація за допомогою коней

Alex

Що необхідно для поліпшення пам’яті і роботи мозку: препарати, народні засоби, поради

Maxim

Пісочна терапія — ліплення і малювання піском для дітей і дорослих, навчання сендплей

Undershmidtther

Цілі і особливості проведення невроліз периферичних нервів

Serega

Вітаміни та мікроелементи для зміцнення нервової системи і відновлення мозку

Sasha

Застосування імаготерапія для лікування невротичних і психопатологічних розладів

Axel

Що таке арт — терапія: теорія і практика реабілітації

Alfonso

Невротомія, як радикальний спосіб перервати провідність нерва

Pasha

Що таке франклінізація — її сучасне місце в фізіотерапії

Megusta

Залишити коментар